Авторизуйтесь, чтобы добавить новый отзыв!

Невероятно красивый город, со своим особенным колоритом. Особенно рекомендую оказаться вечером на холме и смотреть на невероятную подсветку города

4
Раскрыть

Хорошая страна, в котороц есть, что посмотреть. За небольшие деньги можно очень вкусно покушать местных блюд. Единственный существенный минус — это весьма сложный язык ( или правильнее сказать отсутствие знания английского языка у местных жителей, даже в туристической сфере деятельности)

3
Раскрыть

Не могу быть объективной, потому что эта страна-страна моего рождения. Бесконечная любовь к невероятно красивым архитектурам и зданиям, кухне и традициям

Раскрыть

Маленький совет: на Балатон лучше всего ехать в начале — середине лета, когда там проходит парад парусников! Зрелище впечатляющее! Яхты на любой вкус! Точные даты не подскажу ( по-моему начало июля), при желании можно найти в интернете

Раскрыть

Молочне болото.
Існує проукраїнська легенда походження назви «Угорського моря». Угорський король Андраш І після одруження з київською княжною Анастасією Ярославною вирішив показати їй усі свої володіння. Коли королівський почет під’їхав до озера, молода дружина запитала: «Що це за блато (болото)?». Незрозуміле українське слово дуже сподобалося угорцям, які на власний манір почали називати його Балатоном). До речі, українське слово дуже точно передало сутність озера. І хоча нині практично весь периметр озера облагороджений пляжами і набережними, все ж зустрічається доволі багато зарослих рогозою і заболочених ділянок та й кількість мулу в озері дуже велика. Вода в озері практично ніколи не буває прозорою і за кольором більш подібна до молока. Проте купатися в Балатоні не лише корисно, а й приємно: у літній період вода перетворюється на тепле пряжене молоко.
Стосовно походження озера теж існує низка легенд, більшість з яких говорить, що озеро виникло і буде існувати доти, доки в підземеллях церкви в Тіхані або ж на дні озера плакатиме чарівна дівчина.
Балатон розташований у західній частині Угорщини. Водне плесо вузькою смугою (до 14 км завширшки) простягнулося з північно-східного до південно-західного берега майже на 77 км. Озеро дуже мілке (середня глибина лише 3 м, максимальна – трішки більше 12 м), особливо у південній частині, де, навіть, за півкілометра від берега можна пограти у волейбол). Скептичні угорці називають Балатон «найбільшою калюжею Європи». Більш мальовничими є північні береги, оскільки впритул до озера підходять невисокі відроги нагір’я Баконь. Від Балатонфюреда до Кестхея вздовж узбережжя проходить межа національного парку Прибалатонська височина.
Балатон є центром найбільшого курортного району внутрішньоконтинентальної Угорщини. Мінеральні та термальні джерела, мул і вода озера, специфічний мікроклімат сприяють лікуванню захворювань опоно-рухового апарату, серцево-судинної, нервової та дихальної систем і загальному оздоровленню. Озеро є чудовим місцем для занять вітрильними видами спорту та риболовлі. Найбільшими курортами на узбережжі озера є Шіофок (молодіжно-«тусовочний»; велика кількість фестивалів класичної (батьківщина Імре Кальмана), джазової та фольклорної тематики), Тіхань (вишуканий курорт на півострові, що майже на 5 км вдається в озеро), Фоньод («дитячий рай»), Кестхей (спокійний відпочинок серед визначних пам’яток), Балатонфюред (санаторії мають спеціалізацію на лікуванні серцево-судинних захворювань) та ще зо два десятки поселень, що в назві містять назву озера. Заблукати важко;).
Моє перше знайомство з озером було по дорозі в Хорватію, а вже на зворотному шляху ми не втрималися від спокуси зануритися в його води. А потім взагалі вирішили заночувати на його березі у Фоньоді. Це була суперова і спокійна ніч просто угорського неба. Досі згадується присмак «Токаю» і неперевершено смачних місцевих вишень….
Потім було ще декілька зустрічей з Балатоном, саме тому написав не про Фоньод чи Шіофок, а про озеро загалом.

Раскрыть

“Szia!” from Budapest trip by Vodafone.
Будапешт – стара туристично-курортна столиця Угорщини. І це багато, що пояснює. Місто просто проникнуте духом Європи. Кожен будинок унікальний і можна писати про нього книги. Дуже багато стилів намішано, але намішано правильно і гарно. Отримуєш концетровану картинку стилів Європи перед собою. Зарахунок цього, прогулянки перетворюються на величезні екскурсійні тури, адже за кожним кварталом відкривається щось нове і непередбачуване. Єдине що трохи може приземлити, так це місцеві бомжі. Вони сплять на лавках, на газонах і біля вікон бутиків, але вони дуже мирні і колоритні. Місто, може бути місцями бруднувате, але це як частина історії Старої Європи. Тому ці деталі не перекреслюють красу і дух міста. В місті дуже комфортно і безпечно знаходитись, як вдень так і вночі.
Місцеві звикли до туристів і проявлять вічливість та допомогу. Навіть тоді, коли ти ще не встиг звернутись за допомогою. Більшість розуміє англійську, що значно знімало мовний барєр.
Вулиці міста наповнені різними кафешками з національними кухнями різних країн. Ціни різняться в залежності від якості сервісу. Тому ціни ресторану можна оцінювати по одягу офіціантів. Нам пощастило відвідати італійську піццерію, місцевий ресторанчик з національню кухньою та східну вегетерівнську кухню, яка здивувала нас своїм меню. Фаст фуд типу МакДональдса подорожче ніж у нас в рази два так точно, але є маленький приємний бонус. Газована солодка вода – безліміт. Тому ми влаштували собі дегустацію газованої води. Вона по різновидам відрізняється від нашої, тому є що спробувати.
Проїзд в транспорті, річ не з дешевих. Проїзд на будь-якому популярному транспорті від 30 грн за одну поїздку. Тому в місті популярні такі транспортні засоби, як велосипеди, сігвеї, ролики, самокати та інші. Для велосипедів взагалі виділена ціла доріжка і їхнім велосипедистам дуже безпечно живеться в місті.
Ціни на продукти майже такі самі, але форінт в 11 разів менший за нашу гривню, тому це трохи «заряжає» мозок.
Хочу подякуати команді Vodafone, яка організувала нас дану подорож. Вечеря на кораблі по Дунаю, це було щось неперевершене. Класична спокійна музика, історичні краєвиди міста, швидкі хвилі Дунаю, світло нічних ліхтарів та зірок, велич мостів над головою та фуршет з національною їжею та вином. Я для себе зрозумів, що коли буду робити зізнання у вічному коханні, то тільки на білому кораблі, ввечері і під білим мостом імператриці з чарівною назвою «Sissi».
Також хочу подякувати всім хто провів дану подорож зі мною, адже скільки ми разом виходили вулиць і мостів, як вдень так і вночі. Хотілось же взяти по максимум від міста, тому трекери телефонів вказували пройдену відстань за 25 км/день. Настрій же був просто на висоті.
Дякую всім за душевність, тепло і підтримку.

Раскрыть