Амстердам — це місто, про яке хочеться згадувати постійно, а ще більше хочеться туди повертатися, і не тому, що тут дозволено все, що не заборонено. Декілька разів був тут і жодного разу так і не покурив травки, не скористався послугами повій і, навіть, не спробував кексика з канабісом)). Не курив і не відвідував тому, що мені це абсолютно не цікаве. Мені не цікаве, але це ж не означає, що все це варто знищити. Не цікаво, то ж не заходь, не відвідуй, не звертай уваги… Ось і все. Кожен живе своїм життям, але не заважає іншим.
Так тут дозволено багато того, що ніяк не вкладається в рамки нашого ще пересічно совкового світосприйняття. Наприклад, тут дозволено в перервах між службами влаштовувати у храмах тренажерні зали та дискотеки, дозволено займатися сексом у міському Вонделпарку, дозволено жити в човнах і постійно змінювати їх місцезнаходження, дозволено евтаназію, дозволено укладати шлюби одностатевим парам…, а найголовнішим святом року є Прайд. Він збирає тисячі учасників і мільйони глядачів. І все це, на мій погляд, не аморально. Аморально – це, коли служителі церкви вимагають сексу від своїх прихожан, коли захисники сімейних цінностей є тиранами і насильниками у власних сім’ях, коли держава не забезпечує гідної освіти і старості, коли президенти і прем’єри не виконують власних обіцянок і жирують в злиденній державі… Жодні «…кали», «…єки» і «захисники цінностей» тут не влаштовують погромів і підлих побоїщ. Це не означає, що їх тут немає. Є, але вони відстоюють свої погляди ЦИВІЛІЗОВАНО і в рамках закону.
Амстердам дарує СВОБОДУ, ВІДКРИТІСТЬ і міріади своїх цікавинок: прогулянки по каналах (навіть якщо човен проходить одними і тими ж каналами – краєвиди магічні), мостах і набережних; споглядання барв амстердамських будиночків, церков і палаців та креативу новобудов; неповторну атмосферу паркових зон і квіткових базарчиків; легенди і дивакуваті пам’ятники; дивовижні та, інколи, дивні експонати своїх музеїв (найцікавіші з яких зібрані на Музейній площі або на вулиці Дамрак)… Особливу насолоду отримав від музею Ван Гога, не лише тому, що подобається його творчість, а й через неповторну атмосферу самого закладу.
Проявом відкритості мешканців Амстердаму є відсутність зашторених вікон…
Амстердамські ж туалети – це взагалі винос мізків)))
Цивілізованість і дотримання законів – це те від чого ми були відірвані російською колонізацією і до чого так важко повертаємось. Сподіваюсь, що ПОВЕРТАЄМОСЬ. А відвідування європейських міст лише прискорює наше з вами одужання і повернення.
Саме тому хочеться повертатися в Амстердам.
Амстердам вчить толерантності і законослухняності. Прислухаймося…