«Географія…» Бровари
Злодійкуваті пивовари))) або лідер будівельного буму
Практично усім відома версія походження назви міста, яка пов’язана з головним заняттям місцевих мешканців – пивоварінням (до 1969 р. вживалася більш правильна професійна назва містечка – Броварі). Однак мало кому відома інша «корінна» професія броварчан – крадіжка і розбій. За однією з версій, на цьому місці на межі лісу і степу поселилися сміливі сіверські розбійники – браві вори. До речі, не так далеко знаходяться ще й Воровичі та Заворичі. Ну чим не Австралія;)
Перша згадка про місто датується 1630 роком, а засновані Бровари, ймовірно, у ХІІ ст… Значну частину свого існування село було володінням церковників: Києво-Печерської лаври, Микільського монастиря. У XVІІ ст. воно належало князю Яремі Вишнівецькому, який зміцнив укріплення та розбудував палац. Проте козаки виганяють його з міста. У 1658 та 1668 роках московські війська вщент знищують поселення і закатовують мешканців, що не захотіли коритися Московії. Радянська влада у 30-х роках руйнує всі старовинні храми. Доходить до того, що на місті кладовища влаштовують… танцмайданчик.
Нині Бровари – найбільш населений супутник Києва і 2-е в Україні місто за співвідношенням мешканців та новобудов. Також Бровари – це мабуть єдине велике місто України, в якому немає річок, але багато озер, ставків та зелених зон (одним з улюблених місць відпочинку містян є парк Перемоги; він є одним з центрів святкування Дня міста). А ще місто можна вважати центром розважального туризму: ТЦ «Термінал» з льодовою ареною, картингом, аквапарком; стрілецький клуб «Сапсан-спорт», який є базою Олімпійської та Параолімпійської збірних (у місті дуже багато спортивних шкіл і закладів, серед вихованців яких Ж.Пінтусевич-Блок, О.Багач, В.Кличко…), дитячий хобі-клуб «Davidlllino» та багато інших.
В наш час були зведені практично усі храми міста: Св.Тарасія, Апостола Іоанна Богослова, Свято-Троїцький, Покрови Пресвятої Богородиці, Свв.Петра і Павла, Св.Дмитра Солунського, Адвентистів Сьомого Дня та інші.
З Броварами пов’язана історія мого ув’язнення). Якось приїхав у гості до сестри. Її не було вдома, тож вирішив лише переночувати і назад в Київ. Зранку зламав замок і моє довге «ковиряння» у ньому привернуло увагу сусідів. Довго через двері прийшлось доводити, що я не злодій, називаючи «родичів до третього коліна, паролі і явки»). Це спасло від виклику міліції, але не допомогло вибратися з квартири. Телефонів тоді ще не було, тому й сидів три доби в квартирі і що найжахливіше – це те, що пропустив аж два дня навчання! Друзі по гуртожитку вже вирішили, якщо ще один день мене не буде – пора замовляти білі тапочки;))
А ще в Броварах мешкає багато моїх родичів, друзів та колег, тому завжди є до кого приїхати (зламати замок) і буде кому покритикувати за написане вище;) та додати класні фото рідного міста!
Бровари дають можливість відпочити!