Беоґрад (Білоград)
На межі культур.
І у минулому, і нині ми, українці, знаходимо багато паралелей між Росією і Сербією. Особливо, що стосується їх ролі, відповідно, в СРСР та СФРЮ і в подіях, що розгорілися після закономірного краху цих держав-монстрів. Не так давно відкрив для себе ще одну паралель: у ХІ-ХІІІ ст. середньовічна сербська держава називалася … Рашка. Така собі велика Раша у нас під боком, і маленька Рашка;) на Балканах.
Але існує одна ДУЖЕ велика відміна між росіянами і сербами: це ставлення до українців. Назагал серби досить дружньо ставляться до українців. Принаймні, я особисто дуже комфортно відчував себе в Беоґраді, який наші люди і картографи і далі на російський кшталт продовжують називати Белґрадом, хоча є історичний варіант назви міста українською – Білоград. Ми просто дуже мало обізнані один про одного і часто наші сприйняття проходять крізь призму російської пропаганди. На жаль, ні серби, ні українці ніяк не перестануть наступати на одні і ті ж граблі.
Сербія загалом, і Беоґрад зокрема – дуже комфортні для українців. Комфортні ще й тому, що ми можемо порозумітися без перекладачів. Просто спілкуючись рідними мовами.
Беоґрад чудове місце для проведення вікенду. Місто вражає своєю багатогранністю, яка є спадком давньої історії і практично постійного знаходження на межі культур і цивілізацій. Перші відомості про місто зустрічаються в ІІІ ст. до н.е., коли кельти заснували на берегах Сави і Дунаю Синґидунум. Існують і більш давні відомості про перебування людини на території міста: так археологи свого часу знайшли тут рештки неандертальця. За історію свого існування місто 40 разів завойовувалося різними арміями і 38 разів було спалене вщент!
В сучасному Беоґраді найбільш відчутні слов’янські (сербські) та турецькі впливи. Однією з найдавніших пам’яток міста є фортеця Калемеґдан, яка займає стратегічне положення при злитті Сави і Дунаю. Це справжній музей історії міста просто неба. Саме тут височіє і символ столиці – монумент «Побєднік». Масивні мури і ворота фортеці доповнюються й іншими атракціями: Сахат-вежа, вежа Небойша, церкви Ружиця і Св.Петки; військовий музей з хорошою колекцією зброї; зоопарк тощо.
В історичній частині знаходиться пішохідна зона вулиці Князя Міхаїла і Площа Республіки. Тут можна оглянути будівлі Національного театру, Національного музею, Сербської академії наук, резиденцію княгині Любіци, Галерею фресок та багато інших цікавинок.
На особливу увагу заслуговують собор Св.Сави (один з найбільших православних соборів світу; до 10 тисяч вірян можуть перебувати одночасно на службі. При нагоді відзначу, що сербам властива якась гіперболізована релігійність); церква Св.Марка; Королівський палац в Топчидерському парку; набережні Земуна, Ушча і Савський причал. Беоґрадці особливо полюбляють посидіти в ресторанчиках на воді або здійснити велопрогулянки по набережних та численних парках міста. Однією з улюблених зон літнього відпочинку є околиці озера Ада Циганлія. А щоб побачити столицю біля своїх ніг, варто забратися на оглядовий майданчик вежі Авала (своєрідна Ейфелева вежа Беоґрада;)).
Центральна частина міста досить компактна, то ж більшість згаданих пам’яток можна оглянути за 2-3 години пішої прогулянки.
Ну а вечір, та й інші частини дня;), варто провести в районі Скадарлія. Беоґрадці говорять: «Хто не був у Скадарлії, той не бачив Беоґрад». Цей богемний квартал, символами якого є капелюх (шешир), тростина та гвоздики, просто створений для відпочинку та пошуків натхнення. На затишних вуличках знаходяться найвідоміші ресторани сербської кухні: «Три шешира», «Шешир мой», «Скадарлійський боем» та багато інших. Сербська кухня, як і сербська культура, є симбіозом різних впливів. Серби особливо полюбляють страви з м’яса (вєшаліца (відбивна зі спеціями), чевапчічі (ковбаски з рубленого м’яса), джувеч (тушковане м’ясо з рисом та овочами), кастрадіна (в’ялена баранина), гайдук (свинина на грилі), пршут (в’ялене м’ясо), плескавіца (рублена котлета, засмажена на вугіллі)), овочів (мусака (запечені шарами баклажани та томати з фаршем або м’ясом), самро (голубці), пун’єна тіквіца (фарширований гарбуз), численні салати); сири та солодощі (пріґаніца (пончик), альва (варені в меду горіхи), штруклі (чорнослив і горіхи, запечені в сирі))… Смачного))).
Беоґрад вчить НЕ ДОВІРЯТИ московській пропаганді і формувати уявлення про будь-яку точку планети завдяки особистим відчуттям або на основі вражень друзів.