Белек
Цар, просто Цар))), або обережно: прихована реклама)
Нині важко уявити, що до кінця 80-х років ХХ ст. про існування поселення Белек не знали, за невеличким виключенням мешканців округи, навіть у Туреччині. Розбудова туристичної інфраструктури тут стартувала лише у 1984 році. Сьогодні Белек – це шикарний приморський курорт із світовим ім’ям. Зразковий приклад для наших містечок на узбережжі Чорного та Азовського морів. А то от був єдиний достойний проект перетворення Затоки у щось пристойне, так і то місцева жлобня і бандюки, які кришуються депутатами всіх рівнів, зробили все, щоб лишень ср…ч залишався й надалі…
Отже, малесеньке поселення за 30 років перетворилося у всесвітньовідомий курорт завдяки природним чинникам (тепле море, піщані пляжі, субтропічний клімат, соснові ліси) та іноземним інвестиціям. Першочергово ставка була зроблена на заможних клієнтів. Саме тому невід’ємною складовою курорту є наявність гольф-клубів та комплексів: Монтгомері, Корнелія, Ґлорія, Анталія, Тітанік, Нобіліс тощо. Цікаво, що в описах більшості готелів Белеку на першому місці йде інформація про наявність або відстань до того чи іншого гольф-клубу, а вже потім – про відстань до моря. Дизайнерські готелі, високоякісні ресторани, кінні школи та багато інших «дрібниць» доповнюють клас курорту. Жодних історичних пам’яток у місті немає.
Ми обрали для відпочинку не надто дорогий, але досить пристойний готель Атлантіс. Завдяки друзям (редиски вони;) ) був змушений взяти участь у вечірній анімаційній програмі «Містер Атлантіс». На власне здивування, мені вдалося гідно)))))) пройти всі випробування і отримати корону). Щоб там не було: приємно відчувати себе царем;)))
Будь-який курорт Туреччини пропонує широкий вибір екскурсій по всій країні та, навіть, за її межі. Для поціновувачів природи, які відпочиватимуть в Белеку або інших курортах на узбережжі затоки Анталья, рекомендував би відвідати національний парк «Каньйон Кепрюлю». І не далеко їхати, і гарантовані суперові враження. Національний парк знаходиться в масиві Західний Тавр і пишається своїми кипарисовими, евкаліптовими, кедровими та дубовими гаями на мальовничих схилах гір. Родзинкою парку, звісно ж, є скелястий однойменний каньйон. Його глибина переважно доходить біля 100 м, хоча існують ділянки, де глибина сягає майже 400 м. Довжина каньйону – 14 км. Рафтинґ, джампінґ, риболовля і просто купання не залишать байдужими ні діток, ні людей похилого віку. У національному парку є цікавинки і для прихильників історичних артефактів. Тут проходить дорога, прокладена ще в античні часи, а через каньйон перекинутий міст Олук, збудований ще римлянами у ІІ ст. н.е. Функціонує міст і досі!!!
Хочеться вірити, що колись і Затока, як і багато інших наших містечок, стануть курортами світового рівня, не лише по цінах;))
Белек показує як звичайне поселення може стати суперовим курортом, а звичайна людина – царем;))))