Авторизуйтесь, чтобы добавить новый отзыв!

Догори дриґом.
Одного разу, мандруючи зі студентами в Чорногорію, ми вирішили змінити традиційний маршрут через Угорщину і поїхати через таємничу батьківщину Дракули – румунську Трансільванію. В той час згадка про Румунію викликала переважно негативні емоції, але ми зважилися і не пошкодували. Румунія перевернула уявлення про себе догори дриґом. Нас зустріли не лише величні, як і в Україні, Карпати, а й якісні (за невеликим винятком;)) дороги; охайні містечка, центральні вулиці яких потопали в трояндах; супермаркети!!! (це тоді, коли в Києві вони лише проектувалися); заспокійливі монастирі і, звісно ж, таємничі замки.
Заради одного з них ми і обрали Алба-Юлію – одне з найдавніших міст Трансільванії. Тут існувала столиця даків, римське поселення Апулум (про нього писав Птолемей); в часи слов’янської колонізації місто називалося Балград або Бєлград, а угорської – Дюлафехервар або Карлсбурґ. Саме Карл VІ і побудував у місті величну фортецю у вигляді зірки. Довжина її мурів перевищує 12 км. У місті знайшов останній прихисток Янош Хуньяді.
Історична частина міста вразила своєю охайністю, пам’ятками (окрім фортеці, православний собор Св.Трійці, католицький собор Св.Михайла, базиліка Св.Марії, ратуша, краєзнавчий музей…), гостинністю мешканців.
Оскільки ми приїхали під вечір, то банки вже не працювали і виникла проблема обміну грошей. Плюс мовна проблема: наша навіть погана англійська не допомагала, оскільки місцева англійська була ще гіршою (її просто не було))). У нас виникла паніка, але не надовго. На головному майдані стояла вервечка таксі і ми звернулися до групи таксистів з надією, що вони підкажуть, де все ж таки можна обміняти гроші. Наші нетривалі переговори українсько-румунською мовами увінчалися тим, що вони не лише всіляко намагалися пояснити, куди нам потрібно, а й зголосилися підвезти. Безкоштовно!!! Живучи тогочасними стереотипами про Румунію, ми погодилися з острахом і за гроші і за життя) Всі страхи була абсолютно марними. Наше спасіння виявилося у декількох кварталах від майдану у вигляді … банкомату, який здійснював обмін валюти (приймав навіть українські гривні)! Такого ми ще не бачили. Та й нині, скільки Ви можете знайти банкоматів-обмінників у Києві?
Після цього ми сповна насолодилися красою Алба-Юлії та, звичайно, смаком місцевого (найкращого в Румунії) шампанського. А от румунського пива, принаймні тоді, куштувати було не варто)…
Після наших пригод і побаченого в Алба-Юлії, для себе ми почали називати це місто Ай-да-Юлія))
Алба-Юлія навчила НЕ ВІРИТИ СТЕРЕОТИПАМ.

Раскрыть

Єдиний йорданський курорт і порт на Червоному морі. Це майже суцільне місто, яке поділене кордонами на єгипетську Табу, ізраїльський Елат та йорданську Акабу і лише саудівський берег є практично пустельним. Перше, що зустрічає відвідувачів — це гігантський прапор Йорданії. І хоч Акаба була практично транзитною точкою до Петри, все ж змогла залишити відбиток на мапі вражень. Привітна, чиста і спекотна…
Говорять, що в цій частині Червоного моря — саме тут найкращий дайвінг.

Раскрыть

www.proza.ru/2014/03/30/1100
Латинский квартал.
Как и квартал Марэ Латинский квартал одно из немногих мест в Париже, где можно увидеть старинные дома, не снесенные в в 1860-1870 гг, когда Париж был подвергнут кардинальной перестройке.
Сорбонна, Пантеон, церкви Св. Северина и Св. Женевьевы, музей Клюни, лицей Генриха IV, Политехническая школа, мэрия V округа, бульвар Сен-Мишель-вот наиболее известные объекты Латинского квартала.
Квартал довольно многолюден. И это понятно. Сорбонна, студенты, туристы. Но несмотря на толчею, гулять по этому району Парижа приятно. Латинский квартал показывает каким был Париж до барона Османа.
Маленький штрих. На юридический ф-т Сорбонны (историческое здание собственно Сорбонны) можно заходить совершенно свободно, никакой охраны. Сравните с МГУ (кто был).

Елисейские поля.
Что мне нравиться на Елисейских полях, так это густая зелень платанов и каштанов, растущих по обеим сторонам этой улицы и в прилегающих парках и скверах. Сравните с голой Тверской в Москве.
Не нравиться-снующие туда-сюда огроменные толпы людей, в основном туристы и бесчисленное количество пафосных торговых и развлекательных заведений для нуворишей и снобов. В этом отношении наша Тверская даже переплюнет Елисейскую в Париже.

Квартал Марэ.
Парадокс: в столице Франции почти нет средневековых зданий! Кроме небольших кусочков на острове Сите, в Латинском квартале и в квартале Марэ. Если про Сите и Латинский квартал мало мальски образованный человек хоть что-то слышал (хотя бы со школы), то Марэ-это терра инкогнито.
Если вы хотите посмотреть не османовский, а средневековый Париж, отправляйтесь в Латинский квартал и Марэ.
Будучи в Париже, я обязательно заглядываю в этот квартал, где можно увидеть сохранившуюся средневековую часть города, не затронутую бурной градостроительной деятельностью барона Османа (префекта Парижа при Наполеоне III). На одной из улиц есть даже фахверковые дома, что нетипично для парижской архитектуры.
Как и в Монмартре в Марэ улицы узкие и мощеные булыжником. Но в отличии от Монмартра, который первоначально развивался как обычная французская деревня, Марэ начал застраиваться еще в 16 веке домами в стиле ренессанса.
В Марэ есть знаменитая красивая Place des Vosges, по периметру которой четыре одинаковых особняка начала 17 века, в одном из которых жил писатель Виктор Гюго.
Да, без хорошей карты, в квартале Марэ легко заблудиться! ).

Квартал Монмартр.
Есть в Париже квартал, который я безмерно люблю! Монмартр. Единственная деревня, сохранившаяся в черте Малого Парижа, где двух, трехэтажные дома, многие из которых увиты плющом, мощеные булыжником узкие извилистые улицы, многочисленные лестницы, взбирающиеся на вершину Монмартского холма (самая высокая часть города), каменные заборы, огораживающие частные владения, фуникулер, величественный собор Сакре-Кер, площадь художников Тертр, историческое кабаре «У шустрого кролика» и чудом сохранившийся виноградник! И какой прекрасный вид со смотровой площадки у Сакре-Кер на весь Париж!
Приятно пройтись по Монмартру ранним утром, когда на его улицах и площадях еще нет шумных туристических орд и приставучих негров (то бишь афрофранцузов), торгующих всякой фигней.
У подножия холма Монмартр расположен самый эксцентричный квартал Парижа-Пигаль с его Мулен-Руж, о котором я расскажу отдельно.

1
Раскрыть