Авторизуйтесь, чтобы добавить новый отзыв!

Подскажу недорогое жилье в Созополе 10минут до моря, а Если поехать в Синеморец это ближе к Турции то можна недорого пропитаться за счет рыбалки там хорошо ловится кефаль.

Раскрыть

Город на 1 день. Кроме Выборгского замка стоит обратить внимание на парк Монрепо — дикий, своеобразный. Съездите в Монрепо, поднимитесь на башню замка — и смело ставьте галочку напротив города Выборг :)Однако стоит отметить, что Выборг привлечет внимание тех, кто любит Средневековье — здесь регулярно проводятся стилизованные фестивали и праздники, а в Замке можно потренироваться в стрельбе из лука и арбалета!

Раскрыть

Тем, кто любит историю — сюда!
Новгород — это сердце России, именно здесь вы познакомитесь с русским зодчеством, узнаете об истоках государственности на Руси. Город велик не размером, а культурно-исторической ценностью.

1
Раскрыть

В 14 залах музея предсталлены древние рукописи, карты, первопечатные книги не только Армении, но и других стран

Раскрыть

«Ісконна рускій ґорад» в «ісконна рускам» Криму
Відома нам історія Бахчисарая розпочинається із заснування на сусідній горі у V-VІ ст. печерного міста Кирк-Ор (Кирк-Єр). На початку свого існування Кирк-Ор був тісно пов’язаний з історією половців та аланів; з кінця ХІІІ ст. розпочинається його татарська сторінка. У XV ст., в період становлення Кримського Ханства, Ґереї роблять його своєю резиденцією. У XVI ст. в долині було збудовано новий палац Бахчисарай, який невдовзі стає повноправною столицею Ханства. Ще у XIV ст. в Кирк-Орі починають селитися караїми. Саме вони дають йому сучасну назву Чуфут-Кале (Юдейська фортеця). Тривалий період часу місто було важливим осередком торгівлі та караїмської культури. З середини ХІХ ст. обезлюднює та руйнується.
Чуфут-Кале нині вважається одним із найкраще збережених середньовічних печерних міст в Криму. Винагородою за не надто комфортний) підйом на вершину гори стануть не лише знайомство із залишками та руїнами міста (оборонна стіна з декількома воротами, мавзолей доньки хана Тохтамиша, дві кенаси, колодязь Тік-кую, руїни мечеті, печерного християнського монастиря, монетного двору тощо), а й фантастичні краєвиди околиць! Прогулюючись по вершинах місцевих гір та пагорбів, можна познайомитися з Бахчисараєм та його околицями, в т.ч. водосховищем Еґиз-Оба, практично з висоти пташиного лету.
У вузькій долині Чарик-Су біля підніжжя Чуфут-Кале в районі Старосілля (Салачика) та довкола нового палацу, починаючи з ХVІ ст. і формується місто Бахчисарай (з кримськотатарської – «сад-палац»). Ханський палац дійсно є найбільшою атракцією міста і, до речі, єдиним у світі зразком кримськотатарської палацової архітектури. У 1736 р. російська армія спалила місто і палац, пізніше відбудований тими ж Ґереями. Про цю подію Е.Д.Кларк писав: «У Бахчисараї росіяни задовольнили свою варварську насолоду руйнувати і знищили цілковито цю столицю». Можливо, вони так ненавиділи Кримське Ханство тому, що Москва з часів власного заснування тривалий час платила їм данину як васал.
Сучасного вигляду палац набув після реконструкції, що була проведена українськими фахівцями у 60-х роках ХХ ст. Нині визначними об’єктами палацу є північна та південна брами, головний корпус, гарем, Велика ханська мечеть, бібліотека, Світський корпус, соколина вежа, лазня Сари-Ґюзель, Перський сад, гробниці та ротонди, Золотий фонтан та найбільше моє здивування і на той час розчарування;) – Фонтан сліз або Бахчисарайський фонтан (в моїй уяві – це мало бути щось просто феєричне)).
В історичній частині Бахчисарая вартими уваги є Зинджирли-медресе, мечеті Тахтали-Джамі та Орта-Джамі, Свято-Успенський монастир. Вулиці і будиночки Старосілля та Старого міста досі зберігають орієнталістську атмосферу, доповнену колоритними сімейними ресторанчиками кримськотатарської кухні. До речі, підмурки «русково міра» закладалися ще в 90-х, коли місцеві екскурсоводи наполегливо не рекомендували відвідувати подібні заклади «понаєхавших татар». Ось так корінний народ і став «понаєхавшим»! Суто російський підхід. Пам’ятаєте росіянку на Бродвеї, яка говорила: «Вже 30 років живу тут, а ці американці так і не вивчили російську».
У 1944 році місто було за ніч очищене під керівництвом Сталіна від кримських татар (тепер по-варварськи росіяни вчинили не лише з Бахчисараєм, а й по суті, «зґвалтували» весь Крим), а в їхні будинки були привезені та поселені росіяни з центральних районів Росії та сім’ї особливо «жо… лизних» енкеведистів, кеґебістів та комуністичних діячів. Так місто, в якому більшість завжди становили кримські татари, і перетворилося на «ісконна рускій ґорад». Мене дивує лише одне, чому вони залишили місту назву, а не придумали якийсь черговий Лєнінобздик або Петьокримськ. А нащадки тих …істів, побоюючись правди про своїх батьків та дідів, знову у 2014 році вкрали Крим у татар і в українців. Правду говорять, колишніх чекістів не буває. Саме їхні нащадки і нині бігають по судах та мітингах захищаючи, наприклад, «вічну» назву Камсамольска або Кіраваґрада, адже історія для них починається з моменту російської колонізації. До цього в їхній уяві довкола була пустка…
Бахчисарай вчить ніколи не вірити «Історії Ґосударства Русково», адже «брехнею весь світ обійдеш, але назад не повернеш».

2
Раскрыть

Стандартный маленький город, в котором очень хорошо развита торговля, есть на что посмотреть, но посмотреть на один раз, быстро все запоминается.
Что мне нравится в финских городах, так это компактность)
Ездим туда довольно таки часто, как к себе домой)))

Раскрыть

Що не варто робити в Барселоні.
Барселона вже протягом багатьох років входить у десятку найбільш бажаних для відвідування міст Європи. Вона «по праву» вважається культурною столицею Іспанії. По іншому і не може бути з містом, яке засноване понад 2000 років (барселонці досі гаряче сперечаються, хто був засновником: сам Геракл чи батько Ганнібала) і з яким пов’язані імена П.Піккасо, Ж.Міро, С.Далі, А.Ґауді, Е.Табарі, М.Кабальє, Х.Каррераса….
Перш ніж зазначити те, що не варто робити в Барселоні, хотілось би сказати, що місто має сотні цікавинок і можливостей для різноманітних занять. Обов’язково варто помилуватися архітектурними символами міста: від творінь А.Ґауді до суперсучасного «Огірка»; піднятися за допомогою портової канатної дороги та телеферико Монжуїк на оглядовий майданчик біля замку і побачити Барселону біля своїх ніг; неспішно прогулятися Готичним кварталом, Ла-Рамблою та набережною; відчути прохолоду парків Ґуель та Монжуїк (вважається найбільшим міським парком Іспанії); ознайомитися з експозиціями місцевих музеїв: Пікассо, Сучасного мистецтва, Коміксів та ілюстрацій, Морського, Шоколаду, Старовинного взуття, Міро, Еротики, Футбольного клубу «Барселона», Історії перукарського мистецтва, Ґауді, Олімпійських ігор та спорту …; відвідати, по можливості, футбольний матч або хоча б стадіон (якщо вірити статистиці, то найвідвідуванішим об’єктом міста є саме стадіон ФК «Барселона»); отримати неперевершену естетичну насолоду від поєднання світла, води і музики під час вечірнього шоу співаючих фонтанів і т.д. і т.п….
Тепер про те, чого не варто робити. У Барселоні безліч закладів харчування на всі смаки і гаманці. Я досі не можу собі пробачити того, що сталося в перший вечір. Мабуть, мозок був затьмарений емоціями від знайомства з визначними пам’ятками міста, а шлунок наполегливо вимагав негайного поповнення. От ми і зайшли у перший ліпший ресторанчик в околицях Рамбли та замовили паелью, не звернувши уваги на те, що офіціантка була китаянкою. І це була фатальна помилка! Ви можете уявити як зімбабвійці готують вареники, або ж українці — ластів’ячі гнізда або рибу фуґу. Так от, китайці і паелья – це такі ж несумісні речі. Традиційні страви варто куштувати лише там, де їх готують місцеві. А після того випадку я взагалі намагаюсь уникати навіть традиційні китайські ресторани.
Тож не економте на собі і, в першу чергу, на власному здоров’ї. Для цього не варто обирати ресторанів з «Мішлену»;). У місцевих існує чудова традиція, так звана «tapear», яка передбачає перехід протягом вечора з одного невеличкого ресторану в інший і смакування тапас, тобто традиційними невеличкими закусками на будь-який смак. Якщо додати до цього бокал каталонського вина або пива… Мммм). Ваш гастрономічний тур вечірньою Барселоною буде неперевершеним.
Також в столиці Каталонії не варто:
— користуватися путівниками і підземкою. Просто ГУЛЯЙТЕ Барселоною;
— відвідувати міські пляжі. До 1992 року Барселона (у це навіть важко повірити) не мала пляжів, а за цей короткий термін вони перетворилися в головний осередок злочинності;
— брати автомобіль на прокат, навіть якщо Ви ас водіння. Місцеві водії мають титул найгірших у Європі. В годину пік та у вихідні фіксується до 10 аварій за … хвилину!!!;
— говорити про політику та стосунки іспанців і каталонців з малознайомими людьми;
— відмовлятися від купівлі карток у туристичних офісах: вони дадуть змогу зекономити на відвідуванні визначних пам’яток та музеїв. Багато закладів міста мають дні вільного входу, але про це потрібно дізнаватися заздалегідь;
— витрачати години на стояння у черзі в Саґрада Фаміліа. Собор значно цікавіший ззовні, ніж всередині. Достатньо просто його обійти);
— не варто, та й навряд чи Ви будете), сумувати. Особливо весело в Барселоні у вересні, коли спадає жахлива серпнева спека і все місто перетворюється на концертний майданчик.
І найважливіше: не варто їхати в Барселону на 1-2 дні. За цей час Ви зможете побачити, але НЕ ВІДЧУТИ Барселону.
Барселона вчить КУШТУВАТИ національні страви там, де їх готують місцеві, а не мігранти)

1
Раскрыть