Авторизуйтесь, чтобы добавить новый отзыв!

Город на 1 день. Кроме Выборгского замка стоит обратить внимание на парк Монрепо — дикий, своеобразный. Съездите в Монрепо, поднимитесь на башню замка — и смело ставьте галочку напротив города Выборг :)Однако стоит отметить, что Выборг привлечет внимание тех, кто любит Средневековье — здесь регулярно проводятся стилизованные фестивали и праздники, а в Замке можно потренироваться в стрельбе из лука и арбалета!

Раскрыть

Тем, кто любит историю — сюда!
Новгород — это сердце России, именно здесь вы познакомитесь с русским зодчеством, узнаете об истоках государственности на Руси. Город велик не размером, а культурно-исторической ценностью.

1
Раскрыть

В 14 залах музея предсталлены древние рукописи, карты, первопечатные книги не только Армении, но и других стран

Раскрыть

«Ісконна рускій ґорад» в «ісконна рускам» Криму
Відома нам історія Бахчисарая розпочинається із заснування на сусідній горі у V-VІ ст. печерного міста Кирк-Ор (Кирк-Єр). На початку свого існування Кирк-Ор був тісно пов’язаний з історією половців та аланів; з кінця ХІІІ ст. розпочинається його татарська сторінка. У XV ст., в період становлення Кримського Ханства, Ґереї роблять його своєю резиденцією. У XVI ст. в долині було збудовано новий палац Бахчисарай, який невдовзі стає повноправною столицею Ханства. Ще у XIV ст. в Кирк-Орі починають селитися караїми. Саме вони дають йому сучасну назву Чуфут-Кале (Юдейська фортеця). Тривалий період часу місто було важливим осередком торгівлі та караїмської культури. З середини ХІХ ст. обезлюднює та руйнується.
Чуфут-Кале нині вважається одним із найкраще збережених середньовічних печерних міст в Криму. Винагородою за не надто комфортний) підйом на вершину гори стануть не лише знайомство із залишками та руїнами міста (оборонна стіна з декількома воротами, мавзолей доньки хана Тохтамиша, дві кенаси, колодязь Тік-кую, руїни мечеті, печерного християнського монастиря, монетного двору тощо), а й фантастичні краєвиди околиць! Прогулюючись по вершинах місцевих гір та пагорбів, можна познайомитися з Бахчисараєм та його околицями, в т.ч. водосховищем Еґиз-Оба, практично з висоти пташиного лету.
У вузькій долині Чарик-Су біля підніжжя Чуфут-Кале в районі Старосілля (Салачика) та довкола нового палацу, починаючи з ХVІ ст. і формується місто Бахчисарай (з кримськотатарської – «сад-палац»). Ханський палац дійсно є найбільшою атракцією міста і, до речі, єдиним у світі зразком кримськотатарської палацової архітектури. У 1736 р. російська армія спалила місто і палац, пізніше відбудований тими ж Ґереями. Про цю подію Е.Д.Кларк писав: «У Бахчисараї росіяни задовольнили свою варварську насолоду руйнувати і знищили цілковито цю столицю». Можливо, вони так ненавиділи Кримське Ханство тому, що Москва з часів власного заснування тривалий час платила їм данину як васал.
Сучасного вигляду палац набув після реконструкції, що була проведена українськими фахівцями у 60-х роках ХХ ст. Нині визначними об’єктами палацу є північна та південна брами, головний корпус, гарем, Велика ханська мечеть, бібліотека, Світський корпус, соколина вежа, лазня Сари-Ґюзель, Перський сад, гробниці та ротонди, Золотий фонтан та найбільше моє здивування і на той час розчарування;) – Фонтан сліз або Бахчисарайський фонтан (в моїй уяві – це мало бути щось просто феєричне)).
В історичній частині Бахчисарая вартими уваги є Зинджирли-медресе, мечеті Тахтали-Джамі та Орта-Джамі, Свято-Успенський монастир. Вулиці і будиночки Старосілля та Старого міста досі зберігають орієнталістську атмосферу, доповнену колоритними сімейними ресторанчиками кримськотатарської кухні. До речі, підмурки «русково міра» закладалися ще в 90-х, коли місцеві екскурсоводи наполегливо не рекомендували відвідувати подібні заклади «понаєхавших татар». Ось так корінний народ і став «понаєхавшим»! Суто російський підхід. Пам’ятаєте росіянку на Бродвеї, яка говорила: «Вже 30 років живу тут, а ці американці так і не вивчили російську».
У 1944 році місто було за ніч очищене під керівництвом Сталіна від кримських татар (тепер по-варварськи росіяни вчинили не лише з Бахчисараєм, а й по суті, «зґвалтували» весь Крим), а в їхні будинки були привезені та поселені росіяни з центральних районів Росії та сім’ї особливо «жо… лизних» енкеведистів, кеґебістів та комуністичних діячів. Так місто, в якому більшість завжди становили кримські татари, і перетворилося на «ісконна рускій ґорад». Мене дивує лише одне, чому вони залишили місту назву, а не придумали якийсь черговий Лєнінобздик або Петьокримськ. А нащадки тих …істів, побоюючись правди про своїх батьків та дідів, знову у 2014 році вкрали Крим у татар і в українців. Правду говорять, колишніх чекістів не буває. Саме їхні нащадки і нині бігають по судах та мітингах захищаючи, наприклад, «вічну» назву Камсамольска або Кіраваґрада, адже історія для них починається з моменту російської колонізації. До цього в їхній уяві довкола була пустка…
Бахчисарай вчить ніколи не вірити «Історії Ґосударства Русково», адже «брехнею весь світ обійдеш, але назад не повернеш».

2
Раскрыть

Стандартный маленький город, в котором очень хорошо развита торговля, есть на что посмотреть, но посмотреть на один раз, быстро все запоминается.
Что мне нравится в финских городах, так это компактность)
Ездим туда довольно таки часто, как к себе домой)))

Раскрыть

Що не варто робити в Барселоні.
Барселона вже протягом багатьох років входить у десятку найбільш бажаних для відвідування міст Європи. Вона «по праву» вважається культурною столицею Іспанії. По іншому і не може бути з містом, яке засноване понад 2000 років (барселонці досі гаряче сперечаються, хто був засновником: сам Геракл чи батько Ганнібала) і з яким пов’язані імена П.Піккасо, Ж.Міро, С.Далі, А.Ґауді, Е.Табарі, М.Кабальє, Х.Каррераса….
Перш ніж зазначити те, що не варто робити в Барселоні, хотілось би сказати, що місто має сотні цікавинок і можливостей для різноманітних занять. Обов’язково варто помилуватися архітектурними символами міста: від творінь А.Ґауді до суперсучасного «Огірка»; піднятися за допомогою портової канатної дороги та телеферико Монжуїк на оглядовий майданчик біля замку і побачити Барселону біля своїх ніг; неспішно прогулятися Готичним кварталом, Ла-Рамблою та набережною; відчути прохолоду парків Ґуель та Монжуїк (вважається найбільшим міським парком Іспанії); ознайомитися з експозиціями місцевих музеїв: Пікассо, Сучасного мистецтва, Коміксів та ілюстрацій, Морського, Шоколаду, Старовинного взуття, Міро, Еротики, Футбольного клубу «Барселона», Історії перукарського мистецтва, Ґауді, Олімпійських ігор та спорту …; відвідати, по можливості, футбольний матч або хоча б стадіон (якщо вірити статистиці, то найвідвідуванішим об’єктом міста є саме стадіон ФК «Барселона»); отримати неперевершену естетичну насолоду від поєднання світла, води і музики під час вечірнього шоу співаючих фонтанів і т.д. і т.п….
Тепер про те, чого не варто робити. У Барселоні безліч закладів харчування на всі смаки і гаманці. Я досі не можу собі пробачити того, що сталося в перший вечір. Мабуть, мозок був затьмарений емоціями від знайомства з визначними пам’ятками міста, а шлунок наполегливо вимагав негайного поповнення. От ми і зайшли у перший ліпший ресторанчик в околицях Рамбли та замовили паелью, не звернувши уваги на те, що офіціантка була китаянкою. І це була фатальна помилка! Ви можете уявити як зімбабвійці готують вареники, або ж українці — ластів’ячі гнізда або рибу фуґу. Так от, китайці і паелья – це такі ж несумісні речі. Традиційні страви варто куштувати лише там, де їх готують місцеві. А після того випадку я взагалі намагаюсь уникати навіть традиційні китайські ресторани.
Тож не економте на собі і, в першу чергу, на власному здоров’ї. Для цього не варто обирати ресторанів з «Мішлену»;). У місцевих існує чудова традиція, так звана «tapear», яка передбачає перехід протягом вечора з одного невеличкого ресторану в інший і смакування тапас, тобто традиційними невеличкими закусками на будь-який смак. Якщо додати до цього бокал каталонського вина або пива… Мммм). Ваш гастрономічний тур вечірньою Барселоною буде неперевершеним.
Також в столиці Каталонії не варто:
— користуватися путівниками і підземкою. Просто ГУЛЯЙТЕ Барселоною;
— відвідувати міські пляжі. До 1992 року Барселона (у це навіть важко повірити) не мала пляжів, а за цей короткий термін вони перетворилися в головний осередок злочинності;
— брати автомобіль на прокат, навіть якщо Ви ас водіння. Місцеві водії мають титул найгірших у Європі. В годину пік та у вихідні фіксується до 10 аварій за … хвилину!!!;
— говорити про політику та стосунки іспанців і каталонців з малознайомими людьми;
— відмовлятися від купівлі карток у туристичних офісах: вони дадуть змогу зекономити на відвідуванні визначних пам’яток та музеїв. Багато закладів міста мають дні вільного входу, але про це потрібно дізнаватися заздалегідь;
— витрачати години на стояння у черзі в Саґрада Фаміліа. Собор значно цікавіший ззовні, ніж всередині. Достатньо просто його обійти);
— не варто, та й навряд чи Ви будете), сумувати. Особливо весело в Барселоні у вересні, коли спадає жахлива серпнева спека і все місто перетворюється на концертний майданчик.
І найважливіше: не варто їхати в Барселону на 1-2 дні. За цей час Ви зможете побачити, але НЕ ВІДЧУТИ Барселону.
Барселона вчить КУШТУВАТИ національні страви там, де їх готують місцеві, а не мігранти)

1
Раскрыть

Все мои поездочки куда либо начинаются в 6 утра из города Сортавала :)

В Савонлинна мы ездили летом (июнь), была прекрасная погода! Солнечно и тепло)
Заселились мы в отеле в центре города, под нами был «рок-бар», поэтому вечером на выходных там происходили какие то тусовки. При отеле есть парковка.
Закинув вещи мы сразу же пошли гулять. В день приезда мы посетили торговую площадь, по пути походили по улочкам, зашли на пристань. Очень красивая архитектура, но этот город чем то мне напомнил мой родной — Сортавала, ибо даже некоторые здания были ой как похожи.
На площади познакомилась с одним торговцем, что мне в них нравится, в отличии от русских, они не такие настойчивые, что ли. В следующие дни, когда там проходила, мы с ним здоровались, общались, он рассказывал немного про город :)

На следующий день наша цель была — крепость Олавинлинна. Ради чего, собственно, туда и ездят. Внутри находятся экспонаты, можете заказать себе экскурсию, а можете и сами побродить. Действительно очень массивное сооружение, до безумства красивое и пропитано историей. Зимой, насколько мне известно, вокруг замка встает лед и на нем устраивают массовые катания на коньках. Говорят, что в Савонлинна надо побывать два раза: зимой и летом :)
По сути, в городе смотреть нечего, кроме замка и огромной лодки, если судить по достопримечательностям.
НО, этот город просто прекрасен своими пейзажами, архитектурой, неспешностью, тишиной. Если вы хотите получить эстетическое удовольствие и расслабиться, то там стоит побывать! Как и во многих городах есть вымощенные улицы, которые смотрятся очень эффектно. Повсюду газон, чистота.
Я влюбилась в этот город, как только приехала, хочу побывать там еще раз :)

Раскрыть

Выезжали рано утром, где то часов в 5-6 утра из Сортавала. Прекрасная дорога, трасса, много городов, пока ехали, повидала. Едешь и получаешь удовольствие :) По пути встретили лосиху с лосятами))
Приехали в Хельсинки ближе к полудню. Заселились так в называемом отеле, но по типу съемных квартир.
Пока добирались до места, как случается, забрели не туда, въехали на подземную парковку какого то дома, выехать оттуда можно было только по карточке. Финны не остались в стороне и помогли нам оттуда выбраться, да и так то они очень приветливый народ :)
В целом город красивый, очень понравилась архитектура, ибо в первую очередь я обращаю внимание на нее. Первый раз видела лайнеры огромные, я в таком шоке была, что словами не передать, одни эмоции!
За короткий срок посмотрела практически все достопримечательности, побывала в музее естествознания (тоже была очень удивлена многим экспонатам). Очень хороший у них есть «билет» на трамвае, где объезжаешь весь город, так называемая обзорная экскурсия, за небольшую плату. К сожалению не смогла попасть в обсерваторию, т.к. у них были какие то технические перерывы на сутки, хах, как то все странно, ибо нигде не написано было.
Так же понравилось, что когда у них идет стройка (это по всей Финляндии), то «заборы» им разрешено разрисовывать всякими картинками и приятно идти по улочке, где идет стройка, и видеть эту красоту)
Многие улочки вымощены камнями, но о людях, которые не могут идти по ним, они позаботились и по краям идут ровные пластины плит. Смотрятся такие улочки просто шикарно!
Еще понравилось то, что каждый кусочек земли у них занят, нет каких то больших разбросов, ибо стоит скала, а на ней, к примеру дома, или в той же самой скале сделана парков или какое другое сооружение. Такого я еще не видела)
Городские туалеты у них очень забавные, заходишь туда, как будто в бункер какой то, кстати, выйти из него тоже не так то просто :DDD
Я была очень довольна поездкой, хоть и была осень, достаточно прохладно (начало ноября). Советую съездить и побродить там :)

Раскрыть

Были 22-23 февраля 2015 года. Стояли в Инглиш Харбор. Жарили блины! ))) Брали машины и катались по острову. Доехали до Чертова Моста, самой восточной точки Антигуа. Вечером ходили на дискотеку. Утром наблюдали старт трансатлантической парусной регаты. Сами пошли в сторону острова Монтсеррат. 

Раскрыть