Якщо й податися десь по світу у пошуках натхнення, то це у Барселону!
Місто, абсолютно не схоже з будь-яким іншим містом Європи – сонячне, яскраве, кольорове, живе, розташоване на Середземноморському узбережжі Іспанії, є столицею Каталонії, маленької республіки зі своєю історією, культурою і навіть мовою. Місто з незвичною, надзвичайно приголомшливою архітектурою відомих архітекторів, з не менш цікавою історією їх життя.
Так в одному маленькому місті в простій сім'ї народився Антоніо Гауді.
Раптом зрозуміла, що не можна перекладати відповідальність за своє щасливе життя на когось іншого. Не можна і все. Бо то є виправдовування своєї ліні або власної безвідповідальності. Ні чоловік, ні подруга, сестра або брат, ні батьки, ні тим більш робота не можуть зробити мене щасливішою.
Немає сенсу ображатися на друзів, ніби через них ти не пішла в кіно чи не потрапила до історичних руїн, бо ніхто не схотів піти з тобою. Марно чекати від оточуючих жертви заради виконання твоїх
У моря есть характер. Еще утром, просыпаясь, оно знает, чего хочет. Достает из гардероба красивое, переливающееся всеми оттенками синего платье и уже знает, что в таком виде оно будет особенно привлекательно, но холоднó и, как красавица, неприступно. Знает, что влюбит в себя, как только закружит калейдоскопом подвижных лазурных волн, отражающих лучи солнца, переливающихся из изумрудного в голубое, из голубого в синее. Оно будет плескаться и шуметь, заглушая собой мысли, разговоры и музыку на
Любовь к путешествиям привил мне отец. Помню неведомые для меня и загадочные дороги, по которым мы ездили и ходили. Не помню, привозили ли мы что-то из наших совместных поездок, но когда папа возвращался из своих командировок домой, то всегда доставал что-то из карманов и говорил: «Это вам от зайчика». Вероятно, так сформировалась у меня привычка что-то привозить из своих путешествий, а также пробовать что-то новое.
Вот несколько правил из того, что я должна обязательно сделать в каждом новом
