Місто янголів в країні посмішок.
«Місто янголів, велике місто, місто — вічний скарб, неприступне місто Бога Індри, велична столиця світу, обдарована дев'ятьма дорогоцінними каменями, щасливе місто, сповнений достатку грандіозний Королівський Палац, що нагадує божественну обитель, де царює перевтілений бог, місто подароване Індрою і побудоване Вішвакармою».
Дочитали? Молодці) Саме такою є повна назва міста, яке ми називаємо Банґкок, а тайці – Крунґ Тхеп.
Тепер ще перегляньте «Похмілля-2: з Веґаса у Банґкок» та «Орел і решку» в Банґкоці і Ваше уявлення про це місто буде повним.
Звісно, що ні!!! Скласти уявлення про Банґкок – неможливо.
Жоден фільм чи розповідь не можуть передати колорит, сумбур і екзотику Банґкока. Величний королівський палац і численні хмарочоси межують з картонними коробками бідняків; вікна 5-ти зіркових готелів виходять на халупи, мешканці яких просто неба і посеред куп сміття готують нехитрі страви; суперсучасні торговельні центри з брендовими бутіками конкурують з гамірними базарами, які працюють і вдень, і вночі (особливо вразили базар підробок, де ті ж бренди можна купити за безцінь; величееееееезний нічний базар; ринок квітів і ринок паперових квітів для ритуальних послуг); вишукані ресторани в європейському стилі і повсюдні розкладки з вуличною їжею, де можна поласувати й місцевими делікатесами: кониками-фрі, смаженими хробаками, вареними яйцями із зародками курчат;) тощо); декількаповерхові автостради вщент забиті автомобілями, поміж якими безперервним потоком в’ються мотоцикли, мопеди, велосипеди (мопед у Банґкоці – це як велосипед у Амстердамі); гламурність вечірньої публіки в ресторанах, казино і клубах та кураж нічної в численних go-go барах, гей- та кварталах розпусти…
Практично на всі сфери життя тайців впливає буддизм з його філософським відношенням до життя. То ж мало хто з місцевих кудись занадто поспішає; ніхто не носить розгніваних гримас, навпаки, всі посміхаються (Таїланд саме тому й називають «країною посмішок»); ніхто нікого не засуджує за той чи інший спосіб життя… Можливо, саме завдяки буддизмові, тут так багато трансвеститів і транссексуалів та, навіть, в офіційній статистиці існує третя стать – леді-бої! Саме держава найчастіше спонсорує операції по зміні статі! А місцеві політики і бізнесмени вважають за престиж одружитися з хлопцями, що стали дівчатами.
Мене ще вразило відчуття спокою і захищеності у цьому величезному мурашнику і, навіть, у найбільш «злачних» його місцях. Так, тут не рідкість – крадіжки. Але їх вчиняють переважно іноземці. Місцеві, навіть «співробітники» go-go барів чи «нічні метелики» можуть лише випросити у Вас гроші, але ніколи не вкрасти. То ж місцеві без вагань залишають свої речі в кошиках мотоциклів або велосипедів і йдуть у власних справах. Принаймні, так було і, сподіваюсь, залишилося.
А ще тайці просто обожнюють свого короля. Про нього не варто висловлюватися погано і навіть за привселюдно пошкоджену банкноту, де зображений монарх, загрожує покарання! Нам з вами може бути приємно те, що дружиною принца Чакрабона на початку ХХ ст. була уродженка Луцька – Катерина Десницька!
Банґкок багатий не лише на враження, а й на визначні пам’ятки: величезний комплекс Королівського палацу із Ват Пра Кео (Храмом смарагдового Будди) та Золотою ступою; Ват Арун (Храм вранішньої зірки), Ват Пхо (Храм спочиваючого Будди; найбільша у світі статуя Будди в такій позі), Ват Пра Чет (Храм вогнедишного Будди) та ще близько 400 храмів; хмарочос Байок-скай, парки розваг Сіам та Дрім-Волд, планетарій…
І на останок: я дуже боюся літати. Так от, одного разу вирішив кардинально вилікувати себе від цієї фобії і купив квитки Київ-Банґкок. Понад 8 годин в повітрі туди і майже 10 – у зворотному напрямку! Шикарні ліки). Спочатку був у захваті від першого знайомства зі старим терміналом аеропорту «Бориспіль» і його розмаху, але побачене в аеропорту Суварнабхумі просто позбавило слів. Можливо, не патріотично, але це ніби собача буда і королівський палац(. Але ми поступово виправляємо недоліки).
Банґкок не дає СПАТИ!
дворец
религиозная достопримечательность
храм
променад
